Методологія

Теорія: плюралізм ЗМІ є ключовим інструментом для демократичних суспільств

Оскільки відкритий і вільний простір ЗМІ з різними думками та ідеями є ключовим аспектом розвитку демократичного суспільства, плюралізм ЗМІ вважається вельми важливим аспектом з точки зору політики засобів масової інформації. Він має вирішальне значення для процесів формування громадської думки і, таким чином, створює основу для участі в політичному житті.

Ми розрізняємо два види плюралізму. Внутрішній плюралізм позначає те, як соціальне і політичне різноманіття відображаються в медіа-контенті (наприклад, представлення різних соціальних і економічних груп, етнічних та культурних меншостей, різних політичних або ідеологічних поглядів). З іншого боку, зовнішній плюралізм охоплює кількість і структуру власників, також відому як «множина» постачальників.

Ризики для різноманітності ідей обумовлені концентрацією на ринку ЗМІ, що опозиціонує розвитку медіа плюралізму. Концентрація ЗМІ на ринку може спостерігатися-

  •  коли тільки кілька учасників ринку справляють домінуючий вплив на громадську думку і піднімають вхідні бар'єри для інших учасників та концентрацію медіа власності;

  • коли медіа-контент є однорідним і зосередженим тільки на конкретних темах, людях, ідеях і думках (концентрація медіа контенту);
  • коли глядачі читають, дивляться і слухають певні ЗМІ (концентрація медіа аудиторії).

 

 

 

Мета: створення прозорості медіавласності

    Незважаючи на всі масштаби плюралізму ЗМІ та ризиків, властивих їм, MOM зосереджена головним чином на зовнішньому плюралізмі, а точніше на концентрації власності ЗМІ.

    Коли ми маємо справу з останнім, основною перешкодою, з якою доводиться стикатися, є відсутність прозорості у власності ЗМІ: Як громадськість може оцінити достовірність новин, якщо особа власника ЗМІ невідома? Як журналісти можуть працювати належним чином, якщо вони не знають, хто в кінцевому підсумку контролює компанію, на яку вони працюють? І, нарешті, як можуть уповноважені органи ефективно вирішувати питання надмірної концентрації у медіа, якщо власники залишаються в тіні?

    Таким чином, MOM сприяє прозорості власності ЗМІ, шляхом пошуку відповіді на питання "хто у кінцевому підсумку контролює медіа контент?":

  • шляхом інформування про власників топ-ЗМІ (телебачення, радіо, інтернет, друк) і їх відповідних зв'язків;
  • шляхом аналізу впливу засобів масової інформації на публіку, заснованого на концентрації аудиторії;
  • пролити світло на медіа власність та регулювання концентрації, а також здійснення регуляторних гарантій.

 

 

 

 

Засоби: збір даних і польові дослідження

«Монітор власників ЗМІ» (MOM) було розроблено як схему з метою створення загальнодоступної бази даних, яка постійно оновлюється імістить список власників всіх відповідних засобів масової інформації в Україні. Це сприяє прозорості, задаючи такі питання, як "хто володіє ЗМІ?", "які інтереси і зв'язки у власників?", "які їхні права голосу і вплив?", і, нарешті, "хто впливає на громадську думку?". Метою роботи на місцях є не тільки визначення зацікавлених сторін, а й з'ясування факту, хто в кінцевому підсумку контролює засоби масової інформації в Україні. Він також забезпечує контекстуалізацію і якісний аналіз шляхом оцінки відповідної специфіки ринку і правового середовища.

Збір даних здійснювався за допомогою місцевої дослідницької групи Інституту масової інформації (Київ) у співпраці з Репортерами без кордонів.

Інструменти: довідник користувача МОМ

Збір даних проводиться відповідно до довідника користувача МОМ, який складається з наступних розділів:

  • Розділ А, «Контекст» пропонує перший погляд на ринок засобів масової інформації та умови ранжування, зокрема, на нормативно-правову базу, пов'язану з питаннями власності, інформацію про країну і дані про конкретні ЗМІ. Цей розділ дозволить краще зрозуміти результати наступних розділів, а потім контекстуалізувати розрахункові ризики для плюралізму ЗМІ.

  • У розділі B, «Ринок ЗМІ», узгоджуються види засобів масової інформації, які мають відношення до формування громадської думки, такі як телебачення, радіо, газети, журнали та Інтернет, на основі охоплення аудиторії.
  • У розділі С, «Власники», досліджується власник/акціонер/люди, які мають вплив на контент десяти найбільших ЗМІ кожного типу. Основні медіа-компанії визначаються в економічному плані (крізь призму їх доходів) і досліджуються щодо їх характеристик власності. Розділ C є основою MOM, оскільки тут отримуємо відповідь на головне питання, «хто контролює ЗМІ?».
  • Розділ D, «Індикатори», пояснює показники, які згодом дозволяють обчислювати ризик для плюралізму засобів масової інформації, викликаний певним рівнем контролю і володіння засобами масової інформації.

Довідник користувача розроблений на основі існуючих досліджень власників та плюралізму ЗМІ. Зокрема, показники, що використовуються для подальшого ранжирування, в основну, взяті з Монітору плюралізму ЗМІ, який фінансується ЄС,при Центрі плюралізму і свободи ЗМІ (CMPF) Європейського університетського інституту (EUI, Флоренція).

  • Project by
    Institute of Mass Information
  •  
    Reporters without borders
  • Funded by
    BMZ