This is an automatically generated PDF version of the online resource ukraine.mom-gmr.org/en/ retrieved on 2024/12/11 at 23:12
Global Media Registry (GMR) & Institute of Mass Information (IMI) - all rights reserved, published under Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Institute of Mass Information LOGO
Global Media Registry

Кінці власності українських медіа ховають в офшорах

Аналіз структури власності найбільших медіакомпаній України показує, що майже всі вони містять фірми, зареєстровані в офшорних зонах: Кіпр, Беліз, Британські Віргінські острови. Це в одних випадках ускладнює встановлення реального власника, а в інших - демонструє особливості непрозорого ведення бізнесу корпораціями, частиною яких є українські медіа.

Почнімо з того, що не всі медіахолдинги є формально зареєстрованими компаніями. Наприклад, те, що в Україні відомо як “1+1 медіа”, не є єдиною юридичною особою. Холдинг складається із кількох компаній, об’єднаних менеджментом та спільними власниками.  Канал “112” - це шість компаній, що мовлять під одним логотипом, а “Радіо Рокс” - це 13 компаній. Це ускладнює встановлення персональних власників та їхньої частки в окремо взятому ЗМІ.

У випадку з “1+1 медіа”, завдяки закону про “Прозорість медіавласності” телеканали добровільно розкрили структуру власності зокрема і офшорних компаній. Так серед власників вказані конкретні особи - зокрема Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, а також частково Ігор Суркіс. Проте ці особи фігурують лише у 70% власності каналу “1+1” через Нідерландську компанію “СME Ukraine Holding II B.V”. На 30% ЗМІ належить кіпрській Caddoa Limited, рівноправними власниками яких є п’ять громадян Кіпру, на перший погляд ніяк не пов’язаних з Україною.

Ще більш непрозорою є структура холдингу UMH, який відноситься до бізнесу пов’язаного із Сергієм Курченком. Практично в усіх компаніях, що входять до структури холдингу - преса, радіо та навіть дистрибуція преси - кінцевим власником вказано громадянина Белізу Метью Бредлі Адріана. Цей громадянин зазначений керівником понад 30 інших офшорних компаній. Це дозволяє припускати, що його використовують як підставну особу для приховування реальних власників. За документами власником не є Сергій Курченко, хоча він не приховує свого відношення до холдингу у публічних заявах.

У структурі радіокомпаній “Тавр Медіа”, які в дослідженні МОМ пов’язані з імперією Пінчука, кінцевим власником офіційно не є Пінчук. В різних радіокомпаніях, що входять до холдингу, різна частка належить дискретним трастам, якими володіють Віктор та Олена Пінчуки. Окремі імена та фірми приводять до холдингу Пінчука EastOne. Але юридично Пінчук має підстави не вказувати себе власником радіо або ТБ якими по суті володіє.

Найбільш закритою є структура компанії каналу “112”. Донедавна єдиним власником всіх шести компаній каналу був Андрій Подщипков. Його пов’язували із колишнім міністорм МВС часів Януковича Віталієм Захарченком. Але з літа 2016 року структура почала зазнавати змін. Офшори були виведені зі структури власності, а шість компаній стали засновниками одна одної. Так вони утворили кільцеву структуру, і за законом офіційно не мають персонального власника.

Таким чином, крім умовної анонімності, офшори у структурі медіа не дають можливості чітко встановити персональні частки співвласників ЗМІ та зробити точний висновок щодо концентрації медіа в руках того чи іншого олігарха. 

  • Project by
    Institute of Mass Information
  •  
    Global Media Registry
  • Funded by
    BMZ